Петербурзький священик допомагає повіям стати на шлях виправлення
17 июля 2011. Разместил: tinet
Настоятель храму Різдва Іоанна Предтечі у фортеці "Горішок" в Шліссельбурзі Ленінградської області, 70-річний ігумен Євстафій (Жаков) намагається вивести місцевих путан на шлях істинний. І не спасительним словом, а конкретною допомогою.Почалося все випадково: одного разу вулична повія зупинила авто на дорозі і запропонувала свої послуги. За кермом виявився отець Євстафій. Батюшка дав їй грошей, але від послуг відмовився - замість цього він просто став з нею розмовляти. В результаті він дійшов висновку, що у представниць цієї цинічної професії дуже тонкі і сприйнятливі до духовного душі. З тих пір отець Євстафій пішов у світ секс-послуг зі своєю православною місією.
Замість того, щоб дорікати нечистим ремеслом і погрожувати муками пекла, батюшка вирішив для початку піднімати плутанам самооцінку. Наприклад, кожна заблудла душа отримує від ігумена 5-7 тисяч російських рублів на тиждень. Щоб було на що не тільки поїсти, але й пристойно одягнутися. (Для порівняння, недавній законопроект про профілактику абортів, розроблений за участю РПЦ, пропонує жінкам 2000 рублів за відмову від операції). Потім священик намагається вивести їх у світ і прищепити гарний смак.
"Все це дуже важливо, адже інакше дівчина, яка вважає себе занепалою, не зможе підняти самооцінку. А коли вона розуміє, що з нею спілкуються з повагою, як з людиною, то з'являється надія на краще життя", - пояснює він.
Отець Євстафій водить своїх підопічних в арт-кафе, на виставки, в музеї і навіть в оперу. Але допомога отця Євстафія йде навіть далі шанобливого спонсорства. Одній з дівчат отець Євстафій допоміг придбати кімнату, яку вона продала, наскладала грошей і переїхала в квартиру в Гатчині. Зараз дівчина працює в магазині, вийшла заміж. Ще одну дівчину священнослужитель влаштував у Петербурзький державний університет технологій та дизайну. Після закінчення вузу вона вдало вийшла заміж і народила сина.
"Треба шукати для них такі цілі, щоб вони не відчували себе "твариною". Головне, щоб вони весь час були зайняті справою і вірили, що навички знадобляться їм у новому житті", - вважає він.
Священик називає повій мученицями: "Про яке красиве життя можна говорити, якщо дівчину гвалтують, б'ють, виганяють в одній сорочці на мороз і намагаються змусити злягатися з собакою?!"
Так отець Євстафій діє в кращих, хоч майже і забутих традиціях церкви - не словом, а ділом. Він не влаштовує собі гучних піар-акцій, тавруючи гей-паради. Не нав'язує плутанам православних дрес-кодів і не задає уроки з божественного. Він просто робить свою роботу - богоугодне в миру - допомагає, прощає, дає надію.
Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з ігуменом Євстафієм (Жаковим):
1. Це правда, що ви займаєтеся допомогою повіям?
Ні, ні, ні. Я спеціально пошуком повій не займаюся. Просто якщо трапляється на моєму життєвому шляху дівчина, яка торгує своїм тілом, я допомагаю. У вас є якась знайома дівчина, яка дуже важко живе і хоче вийти на панель? Приводьте її до мене. Обговоримо питання.
2. Як саме ви допомагаєте таким дівчатам?
Треба давати гроші. По-іншому не допоможеш. Я в свій час намагався розвивати їх культурно. Але музеями зараз допомагати марно. Одну зводив - вона позіхала. Іншу повів у театр - вона спала в мене на плечі. Пішов з третьою на концерт класичної музики - вона взагалі втекла.
3. І скільки грошей ви їм даєте?
Це дуже дороге задоволення, тисяч сорок на місяць. Треба ж зробити так, щоб дівчина відчула себе людиною: купити їй гарний одяг, сережки, стільниковий телефон хороший. Вони ж зачухані, принижені, в якомусь затертому одязі, тому що їм потрібно постійно одягати й знімати штани. А одягнувшись добре, вони починають себе відчувати по-іншому, і це допомагає їм утвердитися на новому шляху.
4. А парафіяни не проти, що ви так витрачаєте пожертвувані ними гроші?
Ні, ні, ні. Треба чітко розуміти: те, що мені дають парафіяни на церкву, лежить в одній коробці. А в іншій - те, що я заробляю. Я витрачаю на допомогу дівчатам саме свої зароблені гроші. Освятив якийсь офіс, елітне житло, відспівав багату людину або похрестив - ось і гроші. А гроші прихожан я не чіпаю, це принципове питання.
5. Ви долучаєте дівчат до церкви?
Не треба затягувати їх у релігію! Це те, що з ними має відбутися потім. Можливо, років через десять вони раптом згадають, що якийсь піп їм колись допоміг, і це сприятиме їх воцерковленню. Але один раз я їх все-таки водив у храм. Вночі, так спокійніше. Розумієте, адже зараз в церкві багато нових віруючих, які напускають на себе дуже серйозну міну і готові накинутися на дівчину в короткій спідниці. Цим дівчатам церковні порядки здаються або смішними, або злими. Особливо бабусі псують весь апетит.
6. А як ваші підопічні самі сприймають вашу допомогу?
Спочатку вони не вірять, потім думають, що я буду до них приставати. Але я чомусь не пристаю. А потім вони розуміють: так і повинно бути. І стають вимогливими: «Мені потрібно це, мені потрібно це». І я розумію: їй це справді потрібно. Треба оплатити навчання - оплачую, треба купити одяг - купую. А потім вони йдуть у нове життя, і я дуже задоволений, що вони пішли з панелі. Одна вийшла заміж, інша, виявляється, дуже добре шила - відкрила швейну фірму в Нижньому Новгороді, третя дітей народила. Різні долі.
7. І все-таки, навіщо ви це робите?
Розумієте, ці дівчата дуже хороші. Вони стоять на панелі і кожен день чекають чуда. Що приїде не козел який-небудь, а людина, яка протягне руку і скаже: «Я хочу допомогти тобі». І я якраз таке чудо. Мені вже багато років, і скоро Бог запитає мене про мої земні справи. А я скажу: та вступила до інституту, інша народила дитину, третя роботу знайшла. І Бог буде задоволений.
Підготовлено за матеріалами сайтів: interfax-religion.ru timetolive.ru expert.ru