DataLife Engine > Версия для печати

«Час – гроші» – так говорить одна із сучасних приказок і багато хто в нашому світі живуть, свято дотримуючись цього закону. Але що було б, якби весь світ жив так? Відповідь на це питання міститься в фільмі «Час» із Джастіном Тімберлейком, що недавно вийшов на екрани.

В ньому показано майбутнє, в якому замість грошей використовується... час. У кожної людини на руці йде «годинник», що показує, скільки часу в неї ще залишилося.

Це світ, в якому запитання «є хвилинка?» означає прохання дати грошей. Це світ, в якому щоб попити кави треба віддати 4 хвилини життя, а щоб проїхатися на таксі – цілий місяць!

Це світ, в якому багата людина – не «товстосум», а власник «цілого вагона часу».

У цьому світі всім по 25 років і часто складно зрозуміти: красива жінка біля тебе – це дружина, чи дочка, чи теща, чи мама...

Здавалося б, рай! Адже саме в раю, на думку низки Святих Отців, кожній людині буде по 33 роки, всі будуть у віці Христа, всі будуть на вершині фізичного та інтелектуального розвитку!

Вічна молодість – це мрія алхіміків і святих, бо перші створювали еліксири, які дарують безсмертя тіла, а другі бачили цю молодість у райських палатах.

Але виявляється, що це світ нещастя. У ньому все жорстко поділене – або ти все і живеш вічно та готовий поставити сотні років як ставку в казино, або ж ти ніщо і живеш в гетто, де тебе можуть убити за зайву хвилинку.

Мешканці гетто відрізняються від еліти тим, що вони бережуть кожну секунду свого часу, бо можуть просто впасти на обличчя й померти, коли їхній «годинник» обнулиться. Володіюча ж безсмертям еліта може дозволити собі нікуди не поспішати, адже в їхньому розпорядженні – цілі століття!

Але звідки береться цей «зайвий» час? Мільйони бідняків повинні померти для того, щоб жила еліта.

Вона може дозволити собі найдорожчі задоволення, а життя в гетто підпорядковане одній меті – прожити ще один день. Так живе і головний герой, за одним лише малим винятком – в його житті є мама, час якої він всіма силами намагається підтримувати.

Але одного разу його величезних зусиль не вистачає, не вистачає всього однієї секунди, щоб поділитися з нею своїм часом і вона вмирає у нього на руках, в день, коли в 25-й раз зустрічає своє 25-річчя.

Але, як виявилося, і серед еліти існують винятки. І з першим з них зустрічається Уїлл Салас, роль якого виконав Джастін Тімберлейк. Цей чоловік в депресії, він хоче витратити весь свій час, він говорить, що «мозок можна розтринькати, навіть якщо тіло ще молоде. Я хочу смерті...» Він залишає йому величезну кількість часу, але з умовою «не витрачай мій час даремно».

А потім і дочка магната Сільвія Вайз, яку зіграла Аманда Сейфрід, також тяготиться своїм потенційно нескінченним, але абсолютно порожнім життям.

У фільмі є непогана сюжетна лінія в стилі класичного бойовика і передбачуваного викрадення, яке закінчується романом. Не буду переповідати весь сюжет, скажу лише те, що, пам'ятаючи про час, дарований на добрі справи, Уїлл починає допомагати людям.

І тут перед ними постає важлива дилема, це вічне питання революціонера: а що робити? Може допомогти якійсь обраній частині людей і не ламати весь лад? Спочатку вони так і роблять: він дарує 10 років (величезні статки!) своєму другу, а той від радості напивається до такої міри, що вмирає, залишивши дружину і дитину...

Спроби дарувати біднякам по місяцю, по року призводять лише до того, що героя починають шукати, а цих нещасних ставлять до стінки і «обнуляють»...

Таким же чином загинув і батько героя. Він заробляв час і роздавав його біднякам, але його за це вбили...

Роздача допомоги не вирішила б і головної проблеми, яка сидить в голові у кожної людини, і яку дуже точно озвучив магнат Вайс: «Адже кожен вірить що саме він буде винятком». І він правий! Бо й причиною гріхопадіння було бажання «бути як боги», тобто бути безсмертним.

Герої в розпачі, вони розуміють, що від такої «адресної допомоги» немає сенсу, вони з сумом констатують факт: «все даремно, від нас ніякої користі».

І тоді вони вирішують вічне питання революціонера в сторону руйнування. Цей світ має бути зруйнований! Ця прогнила система повинна впасти!

І вони роблять це... В останніх кадрах показано як падає той світ, як на всіх діляться величезні маси часу, як усі люди щасливі.

Напевно, можна подивитися на цей фільм просто як на екшен: непоганий сценарій, мужній Тімберлейк для жіночої частини глядачів, красиві очі Аманди Сейфрід, які не дозволили б заснути в кріслах чоловікам, нормальні спецефекти та інші маленькі радості великого кіно.

Але розуміти фільм так – значить просто його не зрозуміти і навіть більше – принизити його і всі ті ідеї, які в ньому є.

Лейтмотив цього фільму християнський за своєю суттю. Цінність часу і порожнеча безсмертя, не наповненого нічим, – ось головна думка цього фільму. «Живи вічно або помри, намагаючись» – ось його девіз, ось його суть.

Цікаво, а як би ми жили, якби прямо перед нашими очима цокав годинник, що відмірює скільки нам залишилося? Я думаю, що тоді ми б показали своє справжнє Я. Хтось би вдарився у все тяжке, сподіваючись насолодитися останніми секундами свого життя, хтось задумався б про вічне, а хтось би тримався за своє життя, боячись порожнечі після смерті. А, як відомо, порожнеча після смерті чекає тих, чиє життя тут також порожнє.

Як нам творити добро? – із цього питання починається ще одна по суті християнська думка цього фільму. Добро треба робити до кінця, в цьому переконалися наші герої. Напівдобро принесе лише зло – про це ясно говорять приклади із вбивствами людей, яким вони допомагали спочатку.

Не випадково в православній традиції на іконах не може зображуватися сірий колір, тому що є біле – добро, а є чорне – зло. Сірий – це колір байдужості, це колір самовиправдання в стилі «ну я ж не роблю нічого поганого». І героєві доводиться зробити моральний вибір у бік світла.

«Немає нічого нового під сонцем» – вигукнув ще цар Соломон. Так і ця тема добра і зла та реальної допомоги людині не нова. У Артура Конан Дойля існує прекрасна розповідь про таке ось «напівдобро» – «Відкриття Рафлза Хоу». Рафлз реалізував мрію середньовічних алхіміків – він перетворював свинець у золото. Він намагався допомогти жителям навколишнього села і давав їм гроші, думаючи, що допомагає їм. Насправді така допомога привела лише до... деградації місцевого населення. Люди, які раніше не замислюючись піднялися б на дах і полагодили його, тепер стали сидіти склавши руки і чекаючи допомоги від багатого сусіда. І замість допомоги він приніс їм нещастя.

Так і тут. Фільм «Час» – це заклик кожній людині жити трохи моральніше, трохи більш по-християнськи, уникаючи порожнечі і не витрачаючи настільки дорогоцінний час даремно. Адже коли Господь створив людину, то Він вказав і шлях подальшого життя – це постійний розвиток. «Будьте святі як і Я святий» – так говорить Євангеліє, а цей фільм нагадує нам – не витрачай свій час даремно, роби добро й роби його до кінця.

Автор статті: Олександр Єрмолін

Джерело: Новое богословие (православная мысль ХХІ века)

Завантажити фільм можна тут:

Torrent

або завантажити з Vip-file.com чи з Letitbit.net

Іще можете шукати фільм в інтернеті задаючи в пошуковій стрічці російську назву фільму "Время". Коротка інформація про фільм (російською мовою):
Название: Время
Оригинальное название: In Time
Год выхода: 2011
Режиссер: Эндрю Никкол
В ролях: Джастин Тимберлэйк, Аманда Сайфред, Алекс Петтифер, Киллиан Мёрфи, Оливия Уайлд, Шайло Оствальд, Джонни Галэки, Колин МакГерк, Уилл Харрис, Майкл Уильям Фриман