Житіє святих на кожен день - 21 травня
21 мая 2012. Разместил: admin
Преподобний Арсеній Великий,єгипетський подвижник, народився в 354 році в Римі в благочестивій християнській сім’ї. Отримав гарну освіту, світське життя його не приваблювало, він став священиком однієї із римських церков. Імператор Феодосій запросив його до себе для виховання синів. Та життя в палаці його гнітило. Він таємно сідає на корабель і пливе до Олександрії. Там поселяється в пустелі, де проходить послух піж керівництвом преподобного Івана Колова. Більше 50років провів Арсеній у пустелі, майже весь час перебуваючи у мовчанні і непрестанній молитві. Одного разу він почув голос: «Арсеній, тікай від людей і перебувай у мовчанні – це корінь безгрішшя». Будучи відлюдником, він не відмовляв тим, хто потребував його допомоги. Давав їм короткі мудрі поради і настанови.
Преподобний Арсеній плів корзини із листя фінікових пальм, які розмочував у воді. Він рідко міняв воду і вона дуже смерділа. Коли його спитали, чому він так чинить, преподобний відповідав, що цим упокорює себе, бо живе в світі, оточений благовонними запахами, а терпить сморід, щоб не відчувати після смерті смороду пекла.
Преподобний казав: «Багато років каявся я у словах своїх, а у мовчанні – ніколи».
Великий подвижник стяжав також дар благодатних сліз, якими постійно були наповнені його очі. Він заслужив у сучасників ім’я Великого і помер у віці 95 років в 449 чи 450 році.
Преподобний Арсеній вчив: «Є багато людей, які намагаються дотримуватися чистоти тілесної…але мало тих, що ревно оберігають душу свою від гріха…Такі чисті тілом та душа їхня брудна, вони схожі на гроби, зовні розкрашені, всередині ж повні кісток смердячих».
Преподобний Арсеній Печерський працелюбний жив у ХIV ст. Його назвали працелюбним тому, що перебуваючи в печерах Києво-Печерської Лаври, він не знав відпочинку, ніколи не сидів склавши руки. Преподобний або молився, або виконував монастирський послух і до заходу сонця ніколи не їв. За це Господь нагородив Арсенія даром чудотворіння.Після багатьох подвигів преподобного Арсенія відійшов до Господа і нетлінне тіло його було покладено у Дальніх печерах.
Мученик Никифор (Зайцев).
Народився 23.03.1884році в селі Пупки Московської губернії. Закінчив сільську школу, займався сільським господарством. Під час Першої Світової Війни служив в армії. Був глибоко віруючою людиною, співав у церковному хорі, закликав односельчан молитися, ходити до церкви, зазнав гонінь з боку радянської влади. В 1937 році був заарештований, засуджений до 8 років перебування у виправному трудовому таборі в Архангельській області. В 21 травня 1942 році помер. 26 грудня 2006 році причислений до лику новомучеників.
Іван Богослов, Іван Заведеїв – один із 12 апостолів, автор Євангелія від Івана, пророчої Книги Об’явлення ( Одкровення) та трьох Послань, що ввійшла до Нового Заповіту Ім’я Богослов Іван отримав через іменування Ісуса Христа в Єванглїї від Івана Словом Божим.Іван – рибалка, брат апостола Якова Заведеїва, наймолодший з апостолів. Господь покликав його за собою, і він, не вагаючись, разом зі своїм братом пішов за Христом. З того часу і до кінця Господнього земного служіння Св. Іван не покидав його.
Господь назвав Якова і Івана „Воанергес” – сини громові. Це була не тільки характеристика їхньої вдачі: апостол Іван, як громом, огласить світ вченням про Христа, Сина Божого. Іван, його брат Яків та апостол Петро були обраними учнями Ісуса Христа, а Іван ще й улюбленим. Все, що вершив Господь особливо важливого, відбувалося за присутності Івана Воскрешає Він мертвих – Його супроводжує улюблений учень преображається Господь на Фаворі – Іван є свідком його Божественної слави, готується до останньої таємної вечері – Йому допомагає Св. Іван. Саме Івану дозволяє Ісус возлягти на грудях своїх і йому одному відкриває, хто його зрадить. Господь укріпляє і виховує Свого учня. Якось жителі одного самарянського міста зачинили перед Господом, і Його учнями ворота. Учні просять дозволу вогнем знищити місто. Але Ісус сказав: „Син Людський прийшов не губити душі, а спасати.” Це був урок для Івана. І таких уроків любові було багато. І проросли вони в серці Івановім, і наповнилось воно полум'яною любов'ю до Господа і до ближнього. Коли всі Апостоли покинули Господа у Його Страстях, Іван залишився і стояв поряд з матір'ю Ісуса під Христом. На Хресті Ісус доручив Івану піклуватися про Свою Матір – Діву Марію. Св. Іван служив їй і оберігав її до Успіння. А потім разом із своїм учнем Прохором проповідував у Малій Азії. Працював і жив переважно у м. Єфесі. Проповіді Івана Богослова привели багатьох людей до віри у Христа. За це він був засуджений імператором Доміціаном на муку та бичування. Але ні отрута, яку його примусили пити, ні киплячий єлей, в який його вкинули, - ніщо Іванові не зашкодило. Вважаючи Івана безсмертним імператор вислав його на довічне заслання на острів Патмос. І там Св. Іван не відмовився від свого апостольського подвигу і проповідував християнство, і там, у засланні, написав книгу Одкровення ( Апокаліпсис).
Пізніше імператор Нерва звільнив Івана, він повернувся до Єфесу, де прожив ще багато років і написав Євангліє від Івана. В останні роки життя він постійно говорив: „ Любіть один одного”. А коли його запитали, чому він так часто повторює ці слова, Апостол вівповів: „ Бо це слово Господнє”. Про це написано і в Першому Соборному посланні: „Хто не любить, той не пізнає Бога, тому що Бог – це любов ”. „ Апостол любові ” – так називають Св. Івана Богослова.
Іван Богослов був єдиним із 12 христових Апостолів, який не був страчений, а помер природною смертю, проживши довге, майже 100 років життя.
Коли настав час покинути цей світ, Св. Іван з сімома учнями пішов за межі Єфеса і попросив учнів викопати в землі хрестоподібну домовину і наказав засипати себе землею. Із сльозами виконали учні наказ свого вчителя. Коли ж на похорон прийшли інші учні, вони захотіли побачити Апостола та, відкривши домовину, знайшли її порожньою. Тіло Апостола зникло. Але кожен рік 21 травня на поверхні поховання можна побачити прах, що піднімається вгору. Віруючи збирають його і використовують для лікування різних хвороб.
„За молитви й заступництва Св. Івана Богослова пошли й нам, Господи, здоров'я душі й тіла і дай нам любити одне одного так, як учив Ти, Господи Любові, і ділом і словом, які навіки випливають з життя і Слова Твого Улюбленого учня, дійсного Стовпа і Підвалини Твоєї Святої Церкви”.