DataLife Engine > Версия для печати > Житіє святих на кожен день

Святий Епіфаній, єпископ м. Саламін на Кіпрі.
Святий Епіфаній Саламінський(310 – 403) – палестинський святий, монах, єпископ м. Саламін на Кіпрі. Один з ранніх Отців Церкви, який прославився викриттям єресей.
Святий Епіфаній народився 310 року в Палестині. Бажаючи глибоко дослідити Святе Письмо, він вивчив багато мов, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священника, а незабаром збудував монастир.
Епіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які розбивали єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Сала міни на Кіпрі. 403 року Епіфаній помер у віці 93 років.

Святитель Герман, Патріарх Константинопільський.
Святитель Герман, Патріарх Константинопільський, народився в Константинополі в VII столітті. Його батько, один з перших сенаторів у Візантії, був вбитий за наказом імператора Костянтина Погоната (668—685), а хлопчика Германа оскопили і віддали в церковні клірики, де він грунтовно вивчив Святе Письмо. За святість життя Герман був поставлений єпископом в місті Кизику. Святитель Герман твердо став на захист православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопільським. Святитель Герман продовжував протистояти іконоборцям, яких очолював імператор-єретик Лев III Ісавр (717—741), проте сили були нерівні, і він був вимушений покласти свій омофор у вівтарі на престолі і залишити єпископську катедру. Тоді розгніваний імператор, викритий напередодні патріархом в єресі, послав воїнів, які піддали святого побоям і вигнали з патріаршого будинку. Святитель Герман був патріархом 14 років і 5 місяців. Помер святий Герман в 740 році, у віці 95-ти років, і похоронений в монастирі Хору в Константинополі. Згодом його мощі були перенесені до Франції.

Патріарх Єрмоген (бл. 1530 – 1612) – Патріарх Московський і всієї Росії, громадський діяч епохи Смутного часу.
В 1580 – тих роках був священиком в Казані при гостинно-двірській церкві святителя Миколая Чудотворця.
В 1579 році відбулося явлення чудотворної Казанської ікони Божої Матері. Будучи ще священиком, він, з благословення тодішнього Казанського архієрея Єремії, переносив новоявлену ікону з місця віднайдення до церкви, де служив священиком.
Прийняв чернецтво і з 1582 року був архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Казані. 13 травня 1589 року хіротонізований на єпископа і став першим Казанським митрополитом. В 1595 році брав участь у відкритті мощей святителя Гурія і склав його перше коротке життя.
Вибраний Патріархом при підтримці Василія Шуйського.
Відмовився признати російським царем Владислава Сигізмундовича і благословив обидва ополчення, призвані звільнити Москву від поляків.
Ув’язнений в 1611 році поляками в Чудовому монастирі і помер від голоду.
Канонізований в 1913 році як священномученик.

Прп. Діонісій Радонежський
У 1610 році Діонісій Радонежський був обраний архімандритом Троїте-Сергієвської Лаври. Це сталося в смутні часи. Лавра була в облозі. Діонісій очолив організацію оборони. Авторитет Діонісія був дуже великий. Йому було доручено непросту працю з виправлення богослужебних книг. На жаль, вороги преподобного звинуватили Діонісія у спотворенні перекладів. Діонісій був заарештований і підданий тортурам. Звільнив його патріарх Філарет, коли повернувся з польського полону. Діонісія повністю виправдали. Спочив святий у 1633 році. Все його життя було взірцем чернечого служіння.

Святитель Савін, єпископ Кіпрський.
Святитель Савін, єпископ Кіпрський, народився в фінікійською місті Лікії. Дізнавшись про відомого подвижника, преподобного Єпіфанія Кіпрського, Савін попрямував до нього і прийняв чернечий постриг. Протягом п'яти років він трудився з преподобним Єпіфаній в пустелі. Згодом він описав житіє і подвиги святителя Єпіфанія. Коли святитель Єпіфаній був возведений на Кіпрську кафедру, то висвятив святого Савіна в сан пресвітера. Після смерті свого духовного отця і наставника святитель Савін став його наступником на Кіпрській кафедрі. Мудрий архіпастир ревно виконував новий послух, захищаючи Церкву від єретиків. Помер він у похилому віці в середині V століття.

Полувій Рінокірский (403).
З юних років, як це часто буває, Полувій "приліпився" до св. Єпіфанія Кіпрського, став його учнем, супроводжував у подорожах, секретарював. Був він з Єпіфанєм і в Константинополі у 403 р., разом з учителем покинув місто, де збиралися засуджувати св. Іоана Златоуста. В дорозі Єпіфанія застигла смерть; помираючи, він наказав Полувію не чекати похорону і відразу йти в Єгипет. Цілком євангельську перевірку він влаштував учневі. Коли Ісус вимагав у одного ентузіаста не брати участь в похоронах рідного батька (Мф. 8, 22), Господь не похорон засудив як негідне заняття, а небажання бути послідовним, радикальним в довірі Богу: якщо вже віруєш в Бога , який воскрешає, то будь готовим на конфлікт із смерттю та культурою похорону. Ісус і Єпіфаній самі спровокували конфлікт, але лише тому, що зазвичай традиції похорону агресивно протистоять Євангельській звістці про свободу, мир і любов "аж до цього дня". Святий Полувій зі смиренням виконав заповіт вчителя і не чекаючи поховання його тіла, відправився до Єгипту; здавалося б, різниця була в єдиному дні, лише одному з тисяч днів людського життя. Але цей один день і був перевіркою віри у Воскреслого.
В Єгипті Полувій став єпископом міста Рінокір. Він склав біографію свого вчителя. За своє добродійне подвижницьке життя святитель Полувій удостоївся дару чудотворіння. Одного разу за його молитвою Господь послав дощ під час посухи і примножив урожай на полях. Приставився до Бога святитель Полувій в глибокій старості в V столітті.
Пам'ять його відзначається в день кончини саме Єпіфанія.

Житіє святих на кожен день - 25 травня