ВХІД НА САЙТ
 
 
Навігація
Православний календар
Календар
«    Январь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Сайти Київського патріархату
Офіційний веб-сайт Української Православної Церкви Київського Патріархату cerkva.info

Офіційний веб-сайт Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

Православний портал

Сайт собору Різдва пресвятої Богородиці, м. Дубно, УПЦ КП Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Православний духовний центр Агнець cerkva-snt.at.ua
Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

— УПЦ КП Волинська єпархія - офіційний веб-сайт

— УПЦ КП Івано-Франківська єпархія - офіційний веб-сайт

— Сайт православного капелана СНІД-ЦЕНТРА

— Київські єпархіальні відомості

— Рівне православне

— Бурса. Страница архимандрита Гавриила.

— KP - media

— Богословське відділення КПБА при ФТФ ЧНУ ім.Ю. Федьковича

— Києво-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир

— Свято-Феодосіївський ставропігійний чоловічий монастир

— Свято-Володимирський кафедральний патріарший собор, м. Київ

— Храм Живоносного Джерела (Казанської ікони Божої Матері)

— Православний погляд

— Православний портал – LOGOS.UA

— Axios Forum
Наші друзі

— Сайт радіоаматорів м. Ніжина
Ви знаходитеся: » Духовна школа » Неділя Жінок-Мироносиць
Категорія
[Духовна школа]
Неділя Жінок-Мироносиць  
altНе переконання і навіть не глибока впевненість можуть пересилити страх смерті, ганьби, а тільки любов може зробити людину вірною до кінця, безмежно, без остраху. Ми сьогодні святкуємо урочисто, благоговійно пам’ять святих Никодима, Йосипа Аримафейського і жінок-мироносиць.

Йосип і Никодим були таємними учнями Христа. Поки Христос проповідував в натовпах народу і був об’єктом ненависті і зростаючої мстивості Своїх супротивників, вони боязко ходили до Нього вночі, коли ніхто не міг помітити їх приходу. Але, коли раптом Христос виявився узятим, коли Він був схоплений і приведений до смерті, розіпнутий і убитий, ці дві людини, які протягом Його життя були несміливими, не вирішуючими своєї долі учнями, раптом за відданістю, за вдячністю, за любов’ю до Нього, на подив виявилися міцнішими Його найближчих учнів. Вони забули страх і відкрилися перед усіма, коли інші переховувалися. Прийшов Йосип Аримафейський просити тіла Ісусового, прийшов Никодим, який тільки вночі наважився Його відвідати, і разом з Йосипом вони поховали свого Вчителя, від Якого вони вже більше ніколи не відмовилися.

І жінки-мироносиці, про яких ми знаємо так мало: одна з них була врятована Христом від вічної загибелі, від демонської одержимості; інші йшли за Ним: мати Якова та Іоанна, і інші, слухаючи, приймаючи Його вчення, стаючи новими людьми, навчаючись єдиної Христової заповіді про любов, але про таку любов, якої вони не знали в минулому своєму, праведному чи гріховному, житті. І вони теж не побоялися стояти віддалік – поки помирав Христос на хресті і нікого не було із Його учнів, крім Іоанна. Не побоялися вони прийти помазати тіло Ісуса, відкинутого людьми, зрадженого Своїми, засудженого чужими злочинця.

Пізніше два учні, коли досягла їх звістка про воскресіння Христове, стрімко поспішили до гробу; одним був Іоанн, який стояв біля хреста, той, який став Апостолом і проповідником Божественної любові і якого любив Ісус; та Петро, який тричі відрікся, про котрого було сказано жінкам-мироносицям "сповістіть Моїм учням і Петру", – тому що інші сховалися від страху, а Петро тричі прилюдно відрікся від свого Вчителя і не міг уже себе вважати учнем: І йому принесіть звістку про прощення...

І коли ця звістка долинула до нього – як він кинувся до спустілого гробу, щоб упевнитися, що воскрес Господь і що все ще можливо, що не пізно покаятися, що не пізно повернутися до Нього, що не пізно знову стати вірним Його учнем. І дійсно, пізніше, коли він зустрів Христа біля моря Тиверіадського, не про його зраду питав Христос, а тільки про те, чи любить він Його ще...

Любов виявилася міцнішою від страху і смерті, міцнішою від загроз, міцнішою від жаху перед всякою небезпекою, і там, де розум, переконання не врятували учнів від страху, любов подолала все... Так протягом всієї історії світу, і язичницького, і християнського, любов перемагає. Старий Завіт нам говорить, що любов, як смерть, міцна: лише вона може поборотися зі смертю – і перемогти.

І тому, коли ми будемо випробовувати свою совість стосовно до Христа, стосовно до нашої Церкви, стосовно до найближчих чи найдальших людей, до батьківщини, – будемо ставити собі питання не про наші переконання, але про нашу любов. І в кого знайдеться серце настільки любляче, настільки вірне і непохитне в любові, як було в боязкого Йосипа, у таємного учня Никодима, у тихих жінок-мироносиць, у зрадника Петра, у юного Іоанна – у кого знайдеться таке серце, той встоїть проти тортур, проти страху, проти загроз, залишиться вірним і свого Бога, і своєї Церкви, і ближніх, і далеких, і всіх.

А в кому виявляться лише міцні переконання, але серце холодне, серце, яке не загорілося такою любов’ю, яка може спалити всякий страх, той нехай знає, що він ще крихкий, і хай просить у Бога цього дару слабкої, тендітної, але такої вірної, такої непереможної любові. Амінь.

****

"Це свято жіночого серця. Чому воно особливо ублажається сьогодні? Святі мироносиці всім серцем полюбили Господа, слідували за Ним, слухали Його, служили Йому... Чому Господь після Воскресіння не з'явився, перш за все, апостолам? Чим відрізняться жіноче серце від чоловічого? Серце чоловіче буває грубим, черствим і навіть жорстоким. Серце жіноче м'яке, велелюбне. Щоб зрозуміти це, треба знати, що наше серце – орган вищого розуміння. Жіночі серця пізнають все велике, таємниче, святе набагато легше, ніж чоловічі, грубіші серця.
Господь знав серце чоловіче і серце жіноче. Він знав, що апостоли з великим трудом повірять його Воскресінню, що мироносиці повірять набагато легше, швидше, тому і з'явився їм першим."

Святитель Лука (Войно-Ясенецький)

****
В неделю жен-мироносиц

Мужчины больше философствуют
И сомневаются с Фомою,
А мироносицы безмолвствуют,
Стопы Христа кропя слезою.
Мужи напуганы солдатами,
Скрываются от ярой злобы,
А жены смело с ароматами
Чуть свет торопятся ко Гробу.
Людские мудрецы великие
В атомный ад ведут народы,
А белые платочки тихие
Собой скрепляют церкви своды.

Александр СОЛОДОВНИКОВ
1960-е гг.


 
Джерело:
Покровський храм м. Регенсбург
 (голосов: 0)
 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Просмотрено: 914 раз   Надрукувати
Онлайн трансляція

Live video from your Android device on Ustream
Мінічат
Лічильник
Погода в Ніжині
Наші банери

Запрошуємо до обміну кнопками!


Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Copyright by Pokrova.uacity.com
All rights reserved
 
Rambler's Top100