ВХІД НА САЙТ
 
 
Навігація
Православний календар
Календар
«    Январь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Сайти Київського патріархату
Офіційний веб-сайт Української Православної Церкви Київського Патріархату cerkva.info

Офіційний веб-сайт Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

Православний портал

Сайт собору Різдва пресвятої Богородиці, м. Дубно, УПЦ КП Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Православний духовний центр Агнець cerkva-snt.at.ua
Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

— УПЦ КП Волинська єпархія - офіційний веб-сайт

— УПЦ КП Івано-Франківська єпархія - офіційний веб-сайт

— Сайт православного капелана СНІД-ЦЕНТРА

— Київські єпархіальні відомості

— Рівне православне

— Бурса. Страница архимандрита Гавриила.

— KP - media

— Богословське відділення КПБА при ФТФ ЧНУ ім.Ю. Федьковича

— Києво-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир

— Свято-Феодосіївський ставропігійний чоловічий монастир

— Свято-Володимирський кафедральний патріарший собор, м. Київ

— Храм Живоносного Джерела (Казанської ікони Божої Матері)

— Православний погляд

— Православний портал – LOGOS.UA

— Axios Forum
Наші друзі

— Сайт радіоаматорів м. Ніжина
Ви знаходитеся: » Житія святих » Житіє святих на кожен день - 30 травня
Категорія
[Житія святих, Церковний календар]
Житіє святих на кожен день - 30 травня  
Житіє святих на кожен день - 30 травня
 
Житіє святих на кожен день - 30 травня
 
Апостол від 70-ти Андронік та свята Юнія, помічниця його (I ст.)
Святий апостол від сімдесяти Андроник та його помічниця в апостольських трудах свята Юнія були родичами апостола Павла. Вони багато зробили, проповідуючи Євангеліє язичникам. Святий Андроник був поставлений єпископом Паннонії, але проповідь його та святої Юнії поширилась і в інші країни, далеко за межі єпархії. Працями святих Андроника та Юнії утверджувалася Церква Христова, язичники зверталися до Богопізнання. Багато язичницьких капищ припинили своє існування, а замість них виникали християнські храми. Зі служби на честь цих святих відомо, що вони мученицьки постраждали за Ім'я Христове.

Мчч. Солохон, Памфамир i Памфалон, воїни (284–305).
Святий мученик Солохон, єгиптянин родом, постраждав за Христа за царювання імператора Максиміана (284 - 305). Одночасно з ним прийняли смерть за Христа і святі мученики Памфамір і Памфалон. Всі вони служили в імператорських військах в полку трибуна Кампана. Під час гоніння на християн імператора Максиміана і Діоклітіана Кампан зі своїми воїнами був посланий до міста Халкидон. Там всі воїни його полку повинні були принести жертву в ідольському капищі. Троє воїнів - святі Солохон, Памфамір і Памфалон, відмовилися принести жертву ідолам, оголосивши, що вони поклоняються тільки Істинному Богу, Господу Ісусу Христу. За розпорядженням Кампана їх піддали жорстоким мукам, під час яких святі мученики Памфамір і Памфалон померли. Святий Солохон переніс тортури і залишився живий, прославляючи Христа. Мучитель у великій люті наказав мечем розкрити рот святого Солохона і влити в нього насильно ідоложертовної крові. Але святий Солохон так міцно стиснув зуби, що їх не змогли розімкнути навіть залізом, меч погнувся, а святий розірвав узи і став перед мучителем, продовжуючи славити Христа. Святому Солохону був голос з неба, який надихнув його терпіти до кінця. За наказом мучителя святого нещадно побили, після чого пораненого волочили по гострих каменях, домагаючись зречення від Христа, але святий мученик залишався непохитним. Тоді наказано було повісити його за одну руку, а до ноги прив'язати важкий вантаж. У такому положенні святий Солохон висів 3 години. Коли ж, нарешті, обрізали мотузку, то святий Солохон, на подив усіх, став прямо на ноги, як здорова людина. Збожеволівши від люті, Кампан схопив тростину для письма і з силою глибоко встромив її у вухо святому мученику. Страждалець впав, а Кампан і воїни пішли, кинувши його. Християни забрали мученика в будинок однієї благочестивої вдови і поклали на одр. Святий підкріпився їжею і розмовляв з християнами, наставляючи їх твердо стояти за віру, потім молячись і, піднявши очі до неба, віддав свою душу Господу Ісусу Христу.

Свт. Стефан, патр. Константинопольський (893).
Святитель Стефан, Патріарх Константинопольський, був молодшим сином імператора Василя Македонянина і рідним братом імператора Льва Премудрого. Священний сан він прийняв при Патріархові Фотію. Коли Патріарх Фотій в 886 році змушений був залишити патріарший престол, на Константинопольську кафедру був возведений святий Стефан. Святитель пильно стояв на сторожі своєї духовної пастви, був милостивий і заступався за беззахисних, піклувався про вдів і сиріт, відрізнявся стриманістю. Помер він мирно в 893 році і був похований в Сікеллійскому монастирі.

Житіє святих на кожен день - 30 травня
 
Преподобна Євдокiя, в чернецтві Єфросинiя, княгиня Московська.

Преподобна Євдокiя, в чернецтві Єфросинiя, княгиня Московська (1407). Ім'я преподобної Євфросинії в миру - Євдокія («Ласка»). Вона була дочкою Суздальського князя Димитрія Костянтиновича та його дружини Анни. З благословення святителя Олексія митрополита Московського 18 січня 1366 року здійснилося одруження Євдокії з великим князем Московським Димитрієм Івановичем. Весілля урочисто відсвяткували за звичаями тих років у Коломні. Цей шлюб мав велике значення для долі Московської держави, скріплюючи союз Московського і Суздальського князівств. Одруження юних князя і княгині «сповнилося радістю сердець руських», як каже літописець.
У важкий час був укладений цей шлюб. Закінчувався сорокарічний період відносного спокою на Русі: наставав час воєн, що практично не припинялися з численними ворогами - зовнішніми і внутрішніми. Крім постійного протистояння зовнішнім ворогам - Орді та Литві, тривало криваве суперництво руських князівств.
Крім того, того року лютувала у Москві «морова язва», народ помирав тисячами, по московських вулицях було чути плач і голосіння осиротілих людей. До цієї біди приєдналася ще одна - страшна пожежа в Москві. Море вогню охопило вулиці міста, безжально пожираючи дерев'яні споруди. Горіли будинки, майно, худоба, гинули люди.
Стогін і плач народу досягав княжого палацу, залишаючи свій слід у серці юної княгині - і ось тоді Євдокія явила себе матір'ю і покровителькою знедолених погорільців, вдів і сиріт.
Ледве Москва відновилася з попелу, як в 1368 році литовський князь Ольгерд обложив Кремль, у якому були замкнені великий князь з княгинею, митрополит Олексій і бояри. І знову горіла Москва, знову чулися стогони і крики московських, мешканців, що побивалися литовцями. Вся Московська земля була спустошена.
Юна княгиня невпинно молилася про рідну землю, всіма силами намагалася полегшити становище стражденних. Не минуло й п'яти років заміжжя, як князю Димитрію було необхідно їхати в Орду у зв'язку з суперечкою щодо великого князювання з Тверським князем Михайлом Олександровичем (1399 рік). Першосвятитель Руської Церкви митрополит Олексій не тільки благословив князя на цю поїздку - вісімдесятирічний старець сам супроводжував його до Коломни. У часі відсутності чоловіка Євдокія з усім народом молилася про благополучне повернення князя. За молитвами святителя Олексія і преподобного Сергія князь Димитрій Іванович повернувся з Орди до Москви з ярликом на велике княжіння.
Все життя великокнязівського подружжя пройшло під духовним керівництвом і благословенням великих святих землі Руської - святителя Олексія і преподобного Сергія, а також учня преподобного - святого Феодора, ігумена Московського Симонівського монастиря (згодом архієпископа Ростовського), який був духівником Євдокії. Преподобний Сергій хрестив самого Димитрія і двох його дітей, в тому числі і первістка Василя (у великокнязівського подружжя народилося 5 синів і 3 доньки). Це був воістину благословенний християнський шлюб. Автор «Слова про житіє ...» князя Димитрія знаходить дивовижні та точні слова для опису спільного життя великокнязівського подружжя: «Ще і мудрець сказав, що любить душа в тілі коханого. І я не соромлюся говорити, що двоє таких носять у двох тілах єдину душу і одне в обох доброчесне життя, на майбутню славу поглядають, зводячи очі до Неба. Так само і Димитрій мав дружину, і жили вони в цнотливості. Як і залізо в огні розжарюється і водою загартовується, щоб було гострим, так і в вогні Божественного Духу розпалювався і сльозами покаяння очищалися.
І ось прийшов 1380 рік - нова розлука з чоловіком, знову скорбота і молитви про порятунок Вітчизни. Втішала надія на перемогу, передбачена преподобним Сергієм. Княгиня по праву розділила з великим князем подвиг боротьби за визволення Русі від монголо-татарського ярма, - гарячими молитвами і справами любові. У пам'ять перемоги на Куликовому полі Євдокія побудувала всередині Московського Кремля храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був розписаний великими іконописцями Стародавньої Русі Феофаном Греком та Симеоном Чорним.
Нашестя татарського хана Тохтамиша у 1382 році стало новим страшним випробуванням для Москви і всієї Руської землі. Димитрій Іванович поїхав збирати військо спочатку в Переславль, а потім у Кострому, залишивши в Москві велику княгиню. Через небезпеку захоплення Москви велика княгиня з дітьми і митрополит Кипріан насилу зуміли вийти за міські стіни, після чого Євдокія попрямувала слідом за князем. На шляху вона ледве на потрапила в полон. Через три дні облоги війська Тохтамиша захопили Москву і спалили місто, після чого перетворили на попелище більшу частину руських земель. За переказами, Димитрій Іванович плакав на руїнах Москви і поховав убитих на власні гроші.
 (голосов: 0)
 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Просмотрено: 682 раз   Надрукувати
Онлайн трансляція

Live video from your Android device on Ustream
Мінічат
Лічильник
Погода в Ніжині
Наші банери

Запрошуємо до обміну кнопками!


Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Сайт храму святої Покрови в м. Ніжині
Copyright by Pokrova.uacity.com
All rights reserved
 
Rambler's Top100